| Chapter 31 |
1 | ¶ Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?
|
2 | І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?
|
3 | Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?
|
4 | Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?
|
5 | Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,
|
6 | то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!
|
7 | Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,
|
8 | то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!
|
9 | ¶ Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,
|
10 | то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!
|
11 | Бо гидота оце, й це провина підсудна,
|
12 | бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...
|
13 | Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,
|
14 | то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?
|
15 | Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?
|
16 | ¶ Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?
|
17 | Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?
|
18 | Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!
|
19 | Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,
|
20 | чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?
|
21 | Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,
|
22 | хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!
|
23 | Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...
|
24 | ¶ Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?
|
25 | Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?
|
26 | Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,
|
27 | то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,
|
28 | це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!
|
29 | Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?
|
30 | Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.
|
31 | Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?
|
32 | Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.
|
33 | ¶ Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?
|
34 | Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...
|
35 | О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...
|
36 | Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?
|
37 | Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.
|
38 | Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,
|
39 | якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,
|
40 | то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.
|