| Chapter 141 |
1 | ¶ Псалом Давидів. Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе!
|
2 | Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!
|
3 | Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!
|
4 | Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!
|
5 | ¶ Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.
|
6 | Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони...
|
7 | Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.
|
8 | Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя!
|
9 | Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників!
|
10 | Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!
|