| Chapter 25 |
1 | ¶ І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя.
|
2 | ¶ Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу.
|
3 | Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі.
|
4 | ¶ Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина,
|
5 | коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його.
|
6 | ¶ Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій,
|
7 | бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої.
|
8 | ¶ Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній?
|
9 | Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого,
|
10 | щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя.
|
11 | ¶ Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого.
|
12 | Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха.
|
13 | ¶ Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє.
|
14 | ¶ Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає.
|
15 | ¶ Володар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку.
|
16 | ¶ Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути.
|
17 | ¶ Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе.
|
18 | ¶ Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.
|
19 | ¶ Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску.
|
20 | ¶ Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому.
|
21 | ¶ Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його,
|
22 | бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі!
|
23 | ¶ Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя.
|
24 | ¶ Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
|
25 | ¶ Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу.
|
26 | ¶ Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним.
|
27 | ¶ Їсти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава.
|
28 | ¶ Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру.
|