| Chapter 27 |
1 | ¶ Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.
|
2 | ¶ Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
|
3 | ¶ Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
|
4 | Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?
|
5 | ¶ Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.
|
6 | Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.
|
7 | ¶ Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.
|
8 | ¶ Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.
|
9 | ¶ Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
|
10 | Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!
|
11 | ¶ Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.
|
12 | ¶ Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.
|
13 | ¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.
|
14 | ¶ Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.
|
15 | ¶ Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:
|
16 | хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.
|
17 | ¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.
|
18 | ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
|
19 | ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.
|
20 | ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.
|
21 | ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.
|
22 | ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!
|
23 | ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,
|
24 | бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
|
25 | Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,
|
26 | будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,
|
27 | і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
|