| Chapter 25 |
1 | ¶ Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.
|
2 | П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
|
3 | Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.
|
4 | А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.
|
5 | А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.
|
6 | А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!
|
7 | Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.
|
8 | Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.
|
9 | Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.
|
10 | І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.
|
11 | А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!
|
12 | Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!
|
13 | Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!
|
14 | ¶ Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
|
15 | І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.
|
16 | А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.
|
17 | Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.
|
18 | А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.
|
19 | По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
|
20 | І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.
|
21 | Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
|
22 | Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.
|
23 | казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
|
24 | Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
|
25 | І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...
|
26 | І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
|
27 | Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.
|
28 | Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.
|
29 | Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
|
30 | А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!
|
31 | ¶ Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
|
32 | І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.
|
33 | І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.
|
34 | Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.
|
35 | Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.
|
36 | Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.
|
37 | Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?
|
38 | Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?
|
39 | Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?
|
40 | Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.
|
41 | Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.
|
42 | Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,
|
43 | мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.
|
44 | Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?
|
45 | Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!
|
46 | І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.
|