| Chapter 15 |
1 | ¶ А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.
|
2 | А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш...
|
3 | А первосвященики міцно Його винуватили.
|
4 | Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують!
|
5 | А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
|
6 | На свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони.
|
7 | Був же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство.
|
8 | Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм.
|
9 | Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського?
|
10 | Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики.
|
11 | А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву.
|
12 | Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?
|
13 | Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його!
|
14 | Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!...
|
15 | ¶ Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був.
|
16 | Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
|
17 | І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього.
|
18 | І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський!
|
19 | І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому...
|
20 | І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його.
|
21 | І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
|
22 | ¶ І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.
|
23 | І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.
|
24 | І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.
|
25 | Була ж третя година, як Його розп'яли.
|
26 | І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.
|
27 | Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.
|
28 | І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!
|
29 | А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,
|
30 | зійди із хреста, та спаси Самого Себе!
|
31 | Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!
|
32 | Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього...
|
33 | ¶ А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі.
|
34 | О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?
|
35 | Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю!
|
36 | А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти!
|
37 | А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!...
|
38 | І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу.
|
39 | А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий!
|
40 | Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія,
|
41 | що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
|
42 | ¶ А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою,
|
43 | прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.
|
44 | А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер.
|
45 | І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.
|
46 | А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей.
|
47 | Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.
|