Ukrainian Bible

John 18

John

Return to Index

Chapter 19

1

 

  ¶ От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його. 

 

 


2

 

  Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього, 

 

 


3

 

  і приступали до Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! І били по щоках Його... 

 

 


4

 

  Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу. 

 

 


5

 

  І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік! 

 

 


6

 

  Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу! 

 

 


7

 

  Відказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить умерти, бо за Божого Сина Себе видавав! 

 

 


8

 

  Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш, 

 

 


9

 

  і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: Звідки Ти? Та Ісус йому відповіді не подав. 

 

 


10

 

  І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп'ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити? 

 

 


11

 

  Ісус відповів: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було; тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав... 

 

 


12

 

  Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: Якщо Його пустиш, то не кесарів приятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться кесареві. 

 

 


13

 

  Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і засів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, по-гебрейському ж гаввата. 

 

 


14

 

  Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була близько шостої. І він каже юдеям: Ось ваш Цар! 

 

 


15

 

  Та вони закричали: Геть, геть із Ним! Розіпни Його! Пилат каже до них: Царя вашого маю розп'ясти? Первосвященики відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря! 

 

 


16

 

  ¶ Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти... І взяли Ісуса й повели... 

 

 


17

 

  І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа. 

 

 


18

 

  Там Його розп'яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині. 

 

 


19

 

  ¶ А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юдейський. 

 

 


20

 

  І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'ятий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано. 

 

 


21

 

  Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я Цар Юдейський. 

 

 


22

 

  Пилат відповів: Що я написав написав! 

 

 


23

 

  Розп'явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху. 

 

 


24

 

  Тож сказали один до одного: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде. Щоб збулося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка. Вояки ж це й зробили... 

 

 


25

 

  Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. 

 

 


26

 

  Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син! 

 

 


27

 

  Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе. 

 

 


28

 

  Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну! 

 

 


29

 

  Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його. 

 

 


30

 

  А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа... 

 

 


31

 

  ¶ Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти. 

 

 


32

 

  Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був. 

 

 


33

 

  Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали, 

 

 


34

 

  та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода. 

 

 


35

 

  І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви. 

 

 


36

 

  о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть! 

 

 


37

 

  І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи. 

 

 


38

 

  ¶ Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове. 

 

 


39

 

  Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто. 

 

 


40

 

  Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв. 

 

 


41

 

  На тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав. 

 

 


42

 

  Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб. 

 

 


John 20

 

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: