| Chapter 2 |
1 | ¶ А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю,
|
2 | бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого...
|
3 | І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні.
|
4 | І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили,
|
5 | щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій!
|
6 | ¶ А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,
|
7 | але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу,
|
8 | яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп'яли б вони Господа слави!
|
9 | Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!
|
10 | А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.
|
11 | Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.
|
12 | А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам,
|
13 | що й говоримо не вивченими словами людської мудрости, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до духовного.
|
14 | А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.
|
15 | Духовна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто.
|
16 | Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів!
|